Цифрові компетентності та політика зайнятості
Цифрова компетентність пов’язує освіту зі здатністю брати участь у мінливих формах праці. У державній політиці навчання є частиною ширшого реагування, яке також може включати мобільність, підтримку роботодавців і можливості самозайнятості.
Стаття Валерія Бабаєва та Ірини Бабаєвої 2023 року розрізняє антикризові й цифрові напрями української політики зайнятості в умовах воєнної невизначеності. У ній обговорено перекваліфікацію, релокацію підприємств, адресні заходи зайнятості та цифрові механізми підтримки підприємництва. Автори пропонують центр розвитку цифрових компетентностей у складі Державної служби зайнятості. Це пропозиція статті, а не доказ створення такого центру.
Дослідження поєднує освітню діяльність, пристосування ринку праці та публічне управління. Наведені приклади політики мають конкретну дату й потребують повторної перевірки перед практичним застосуванням. Пов’язані теми: професійно-кваліфікаційна структура, безперервна освіта, підприємництво й економічна стійкість.
Джерело
Бабаєв В., Бабаєва І. (2023). «Державна політика зайнятості в умовах невизначеності та цифрових змін» (редакційний переклад назви). SSP Modern Economics, State and Public Administration, 2(1), 1–10.
Див. також: Покажчик термінів і концепцій · Карта журнальних досліджень · Історія та дослідницькі основи.